Я поняла для чего нужно все это взрыывание хлопушек, шум, гам, полуночные сидения за толом и прочий шум вокруг смены календаря. ДЛЯ НОВОГО В ЖИЗНИ! Сменив календарь- открыть дверь чему то новому. ОТКРЫВАЮ!

Год начался с Твистера в новой компании:

Душевной Бани! (нет фото, но это было жарко-холодно-интересно-забавно-обаледнно!) 

Записи в школу английского!

Ну и выдергивания себя из постели дабы послушать "О чем еще говорят мужчины". Отличный фильм! Советую для ненапряжного приятного вечера. Как всегда- не без философской нотки среди смеха и шуток.

А еще: Я КАТАЛАСЬ НА РОЛИКАХ!

Это было то, чего давно хотелось и СБЫЛОСЬ!

Нужно было просто: взять ролики, инструктора и через час уже нарезать круги по роллердрому в Блокбастеле:

Да, пока есть проблемы с торможением, через несколько часов с непривычки ноет голеностоп, но даже падение и страх врезаться в кого-то не заставили уйти с площадки. ЭТО КЛАССНО! О ценах: 60 грн В ДЕНЬ ролики (можно покататься, оставить ролики, сходить в кино, вернуться и продолжать ездаить). Инструктор: 30 минут=40 грн. 60 минут-70 грн. За час с нуля я уже сама катаюсь, почти умею тормозить и не паниковать при виде людей :) Второй час уже самостоятельно вполне можно ездить! 

PS Завтра выезд на Тарханкут. И даже не факт что я купаться не буду. в море. Ведь летом так и не получилось. Зимние купиани- тоже новое :) 

Язик до Києва доведе. А валяння?!

Приблизно о четвертій годині в неділю я зрозуміла- потрібно їхати. Місце знайшлося секундно- Танюшка, чудова дівчина та ще й валяльниця, давно запрошувала в гості на тернопільську каву та валяння. Тож накидавши в маленький міський рюкзачок речей, прихвативши парасюлю я вибігла з дому. Дощу не було. Бо ж «парасолю взяв…». По дорозі на вокзал встигла викупити останнього квитка в сторону Тернополя, сходити в гості, зрозуміти, що взяла таки мінімум речей, що навіть паспорта забула, подивитися программу «Голос Країни», вскочити в потяг за хвилину до відправлення і подорож почалася  

 Першим чином ми привіталася з подорожніми, другим- всі попадали спати і встали вже біля Тернополя. Пілотуючи зі своєї верхньої полиці отримала забитий палець на нозі. Тож! Перший кадр котрий був зроблений у цьому славному місті- рентген знімок ноги в двох проекціях. Дякувати чарівному докторові (кіло 110 такий милий дядечко в блакитному костюмі) що обрадував. Жити буду. Ходити теж. Прикладати лід що дві години. Тож ми вирішили- морозиво як лікувальний засіб для пальця. Щоби трохи перепочити від першої пригоди ми прогулялися на центральну площу міста, засіли в кафешці й попросили вазочку льоду. Котрим почали «спасіння рядового пальця». Далі були прогулянки до озера, розповідь Тетяни про історію міста та його пам’ятників, загул в салон краси Парадиз для втілення ще однієї мрії- проколоти ще 3 дірочки у вусі. Зроблено! Тепер їх там п’ятеро …..

 Тернопіль чудовий. Маленький, чистий, люди спокійні і всміхнені. Немає на обличчях київської «дікой озабоченності». Навіть каналізаційні люки розмальовані під смайли!

Обідали ми шикарно. Рекомендую, будучи в Тернополі, обов’язково відвідайте «Старий Млин». Не просто стилізована, а красива ресторація- музей з гігантськими порціями смакоти. Тетянка одразу сказала- бери щось одне, БО! Бо доки ми чекали на замовлений ГЕЙЗИ БУБЕЛ (смачнючий дерун розміром на всю пательню залитий соусом з білих грибів і з грибами) нам принесли подарунок від шеф-кухаря- сало перетерте зі спеціями і зеленню і хліб з часничком. Ну яка нормальна україночка встоїть? Дуже смачно! Після такої смакоти прогулянку по місту завершили відпочинком, теревенями про валяння, перекопуванням «скарбів валяльщиці» та валянням маку. Квіточка приїхала зо мною в Київ. Наступного ранку ми вирішили зваляти плаття з армованого волоку по технології що нас вчила Алёна Селезнева. Зроблено. Зворотня розкладка, квіточка, балон від талії- все як хотілося Тетяні- ми зваляли. На фотоз’йомку процесу просто не відволікалися. Зате є результат!

В четвер гунули до Львова. Хоча хотілося гунути ще в Одесу, та білетів у східному напрямку просто не було. Тож електричка, три години. Львів. І знову смакота в «Старому Києві». Пательня зі смаженою картопелькою, м’ясом, грибами, помідорами-ммммм. Зустріч є Вєрою, і вже все кафе розуміє- тут сидять три коліжанки, розмовляють по щось незнайомими словами, хоча, начебто українською. Усадки, ВШМ, жужжати, розкласти, зваляти. Хвастушки платтям, капучіно. Доооооообре. Погулянка по Львову, центральна площа, ринок, підйом на ратушу за 7 хвилин (320 сходинок!), музей аптека, посмішка. Вузькі вулички. Манюнькі кафешки. Бруківка. Люблю Львів.

Потяг Львів-Київ теж готовав сюрпризи. Моїми подорожніми виявилися юрист-викладач пілатесу і будівельник- викладач карибських танців. Чи танцювали для вас в плацкартному вагоні Бечату? А для мене- так! Ледь полягали спати Сон 5 годин, зустріч з Києвом, і на зупинці я знайомлюся з актором та співачкой, що мешкають в сусідньому будинку Вже кілька годин вдома. Сніданок, чай, душ, відповідь на купу листів, і написання звіту. Спогади- мов солодкі вершки подорожі Смачного!

PS Про смачне. Окрема подяка Тетяні за всю смкоту що вона готувала, запечені з овочами баклажани, спагеті з песто та тунцем, грибний суп, м’ясо на грилі з пивом! Дякую!

PPS Це була чудова спонтанна подорож. Хочу Буде ще!

Originally published at Жизнь- это чудо :). You can comment here or there.

Ми поділяємо життя за рокам, що минули, за подіями, що сталися, дипломами та навчанням, роботами,  захопленнями,  коханнями, пригодами, набутим чи втраченим. А ще життя поділяється на кольори.

Пам’ятаю в мене був чорний період: чорні сандалєти на височенній платформі, чорні джинси, мереживна чорна  водолазка , чорні коси, чорна косуха.

Потім настав червоний: нігті, помада, кофточки, білизна. Вогонь палав зсередини і зовні.

За ним настали більш спокійні бежевий, білий і жовтий, блакитний.

Рудий.

А зараз, для самої дивно- зелений та рудий. Насичено рудий та відтінки зеленого. Відтінки листя.  Я раніше не вдягала зеленого. Навіть думки не мала. Та не тепер. Дивно.

Життя- веселка Грайлива, переливчаста, кольорова  

Originally published at Жизнь- это чудо :). You can comment here or there.

Если кто-то 

на ночь глядя

вас зовет

в реке поплавать,

не отказывайте сразу

лучше быстро полотенце

в сумочку вы положите

и с разгона в ночи воду

и прохладу окунитесь.

Знаю- это не стих- но это было очень здорово! Ночь, месяц (как назло спрятался как только мы подъехали к озеру), тишина, тыщи комаров и теплая-теплая вода! Это было очень приятно, здорово и волнительно… 

Originally published at Жизнь- это чудо :). You can comment here or there.